Цукровий діабет

Цукровий діабет – це хронічне захворювання,  через яке організм не може ефективно використовувати глюкозу з крові через нестачу або неправильну роботу гормону інсуліну. Це призводить до підвищеного рівня глюкози в крові, що може спричинити низку серйозних ускладнень.

Характеристики діабету

Цукровий діабет є хронічним захворюванням, що означає, що воно має довготривалий перебіг і, як правило, не зникає повністю. Більшість людей після встановлення діагнозу живуть із цим захворюванням до кінця життя.

Керування діабетом вимагає постійного медичного спостереження і контролю. Це включає в себе регулярне вимірювання рівня глюкози в крові, підтримання здорового способу життя, включно зі здоровим харчуванням і регулярними фізичними вправами, а також прийом таблетованих медикаментів або інсуліну за призначенням лікаря.

Мета управління – це підтримання рівня глюкози в крові в нормальних межах, щоб запобігти або уповільнити розвиток ускладнень, таких як захворювання серця, нирок, очей і нервів. Правильні дії можуть значно поліпшити загальну якість життя та подовжити його тривалість. Важливо тісно співпрацювати з лікарем-ендокринологом для розробки індивідуального плану управління діабетом.

Історія дослідження хвороби

Діабет має довгу історію, яка сягає корінням у сиву давнину. Вперше він був описаний в єгипетських медичних папірусах, яким понад 3000 років. У цих текстах детально описані симптоми, які ми зараз асоціюємо з діабетом, такі як поліурія (часте сечовипускання) і полідипсія (надмірна спрага).

Для діагностики використовували сечу пацієнтів. Високий вміст глюкози в сечі хворих на цукровий діабет приваблював бджіл, це явище спостерігали і використовували як діагностичний інструмент.

У 20-му столітті було зроблено значні прориви в розумінні та лікуванні діабету. Одним із найважливіших відкриттів стало відкриття інсуліну 1921 року вченими Фредеріком Бантінгом і Чарльзом Бестом. Це відкриття дало змогу розробити перші методи лікування і врятувати мільйони життів.

Крім того, у 20-му столітті були розроблені тести на глюкозу в крові, які дали змогу спростити та прискорити діагностику. Ці тести стали невід’ємною частиною моніторингу стану пацієнтів.

Відтоді наука не стоїть на місці, і дослідження тривають. Вчені в усьому світі працюють над створенням нових і більш ефективних методів лікування цього захворювання.

Статистика захворюваності у світі

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2019 році у світі було близько 463 мільйонів дорослих (у віці 20-79 років) з діабетом.

Ще більш тривожним є прогноз ВООЗ, згідно з яким до 2045 року кількість людей з діабетом збільшиться до 700 мільйонів. Це означає, що в найближчі десятиліття діабет може стати ще більш поширеним, що наголошує на важливості продовження досліджень і розроблення нових методів лікування та запобігання цьому захворюванню.

Ці дані є серйозним нагадуванням про те, що хвороба залишається однією з основних проблем громадської охорони здоров’я в усьому світі. Вони наголошують на необхідності зусиль з боку урядів, медичного співтовариства та суспільства загалом для боротьби з цим захворюванням та його наслідками.

Діабет 1-го типу

Цукровий діабет 1-го типу — це серйозне хронічне захворювання, яке може вражати людей на різних етапах життя. Хоча часто асоціюється з дитинством або молодістю, він може розвинутися в будь-який час. Основна причина полягає в автоімунному процесі, коли імунна система атакує бета-клітини підшлункової залози, відповідальні за регулювання рівня глюкози в крові.

Автоімунні причині процеси та їх наслідки

Автоімунний процес в цьому контексті означає, що імунна система організму помилково вважає бета-клітини за “ворогів” і знищує їх. Це призводить до порушення в роботі ендокринної системи, зокрема до нездатності виробляти достатньо інсуліну для регулювання рівня глюкози в крові. Такі порушення можуть призвести до серйозних ускладнень, таких як кетоацидоз, серцево-судинні захворювання, атеросклероз: судин шиї, ніг і навіть сліпота.

Управління станом

Для підтримки оптимального рівня глюкози, людям з цим типом необхідно регулярно вводити інсулін. Це може бути зроблено через ін’єкції або за допомогою спеціалізованого пристрою.

У діабету нажаль є не тільки хронічні, а і гострі ускладнення. У пацієнтів з ЦД 1го типу, дуже швидко розвивається кетоацидоз. Радимо мати вдома крім глюкометра, тест смужки на ацетон, і у випадку погіршення самопочуття, підвищення температури тіла, ГРВІ, погрішностей у дієті – виміряти ацетон сечі. У випадку виявлення збільшити кількість вживаної рідини, скорегувати інсуліни, якщо можете зробити це самостійно, або звернутись за медичною допомогою.

Діабет 2-го типу

Цукровий діабет 2-го типу, що займає близько 90-95% усіх випадків захворювання, часто асоціюється з надмірною вагою і не достатньою фізичною активністю. Хоча його зазвичай діагностують у дорослих, останніми роками спостерігається тривожна тенденція до “омолодження” цього захворювання.

Основною проблемою 2-го типу є інсулінорезистентність, коли клітини організму не можуть ефективно використовувати вироблений інсулін. У відповідь на це підшлункова залоза починає працювати активніше, намагаючись компенсувати знижену чутливість клітин. На цьому етапі діабет ще можна лікувати пігулками. Однак з часом підшлункова не може впоратися з навантаженням, що призводить до нестачі інсуліну і потребі його ін’єкції зовні.

Підвищений рівень глюкози протягом тривалого часу може призвести до різних ускладнень, включно з серцево-судинними захворюваннями, нирковою недостатністю, ушкодженням нервів (діабетична нейропатія) та проблемами із зором (діабетична ретинопатія). Пацієнти із цукровим діабетом мають підвищений ризик розвитку захворювань периферичних артерій (ЗПА). ЗПА – це стан, при якому артерії ніг звужуються або закупорюються, що призводить до зниження кровотоку. УЗД судин нижніх кінцівок – це неінвазивний метод діагностики, який використовується для оцінки кровотоку в артеріях ніг. УЗД може допомогти виявити ЗПА на ранній стадії, коли його легше лікувати. Також у пацієнта з цукровим діабетом виникає ризик певних захворювань печінки. УЗД печінки може допомогти виявити захворювання на ранній стадії, коли їх легше лікувати.

Вагітний діабет (гестаційний)

Вагітний діабет, відомий також як гестаційний діабет, є тимчасовим станом, який може виникнути під час вагітності. Цей стан характеризується підвищеним рівнем цукру в крові, що може мати негативний вплив як на матір, так і на немовля. Зазвичай, він діагностується під час другого або третього триместру. Це важливо. Лікарі рекомендують регулярні перевірки для виявлення цього стану. Жінки с сахарним діабетом мають підвищений ризик розвитку певних проблем зі здоров’ям малюка, тому лікарі рекомендують робити скринінг першого триместру. та проходити УЗД малюка при вагітності.

Ризики та управління станом

Захворювання може призвести до ряду ускладнень, включаючи велике при народженні немовля, ризик передчасних пологів та розвиток діабету 2 типу у матері в майбутньому. Однак, з правильним управлінням та медичним наглядом, більшість жінок з успіхом контролюють цей стан. Лікування зазвичай включає в себе дієту, фізичні вправи та, у деяких випадках, прийом інсуліну. Здоровий спосіб життя та взаємодія з медичними фахівцями кардіології та ендокринології, є ключовими факторами успішного управління цим станом.

Рідкісні форми: MODY і LADA

MODY (Maturity Onset Diabetes of the Young) – це форма діабету, яка зазвичай виявляється у дітей та людей молодше 25 років. Це захворювання має сильну генетичну складову, і в деяких випадках може передаватися від покоління до покоління. На відміну від діабету 1-го і 2-го типу, MODY не завжди вимагає інсулінотерапії та може бути ефективно контрольований за допомогою дієти або таблеток.

З іншого боку, LADA (Latent Autoimmune Diabetes in Adults), іноді званий “діабетом 1.5 типу”, зустрічається у дорослих і може бути неправильно діагностований як діабет 2-го типу. Це аутоімунне захворювання, яке має багато спільного з діабетом 1-го типу, включаючи втрату бета-клітин і необхідність в інсуліні. Однак, LADA розвивається повільніше, і пацієнти можуть не потребувати інсуліну на ранніх стадіях захворювання.

Причини виникнення та фактори ризику

Генетична схильність і пов’язані гени

Генетична схильність, або спадкова схильність до певних захворювань, відіграє важливу роль у розвитку цукрового діабету. Це означає, що наявність певних генів може збільшити ймовірність розвитку цього захворювання.

Зокрема, деякі гени, такі як HLA-DR3, DQB10201, HLA-DR4, DQB10302, пов’язані з підвищеним ризиком розвитку діабету 1-го типу. Ці гени належать до групи генів головного гістосумісності (HLA), які відіграють ключову роль в імунній системі.

Вони допомагають організму розрізняти власні клітини та зовнішні агенти, такі як віруси та бактерії. Однак у деяких випадках ці гени можуть сприяти атаці імунної системи на власні клітини організму, що призводить до розвитку автоімунних захворювань, таких як діабет 1-го типу.

Інсулінорезистентність

Інсулінорезистентність – це стан, за якого клітини організму не реагують належним чином на інсулін. Це може призвести до підвищеного рівня глюкози в крові та в кінцевому підсумку до розвитку діабету 2-го типу. Інсулінорезистентність часто пов’язана з ожирінням і недостатньою фізичною активністю

Вплив способу життя та харчування

Надмірна вага, особливо абдомінальне ожиріння, безсумнівно пов’язана з підвищеним ризиком розвитку діабету 2-го типу. Ожиріння призводить до хронічного запалення і порушення роботи інсуліну. Малорухливий спосіб життя також є фактором ризику.

Неправильне харчування з високим вмістом рафінованих вуглеводів і насичених жирів, зловживання алкоголем – все це може сприяти розвитку діабету у схильних до нього осіб.

Вплив інших захворювань

Наприклад, люди, які страждають від синдрому полікістозних яєчників, мають вищий ризик у зв’язку з порушеннями обміну гормонів.

Синдром Кушинга, що виникає при надмірному виділенні гормонів надниркових залоз або прийомі глюкокортикоїдів може призвести до хронічного підвищення рівня глюкози в крові і, як наслідок, до розвитку вторинного діабету.

Супутні захворювання

Деякі захворювання, такі як патологія надниркових залоз, гормональні порушення, також асоційовані з підвищеним ризиком діабету. Вони можуть призводити до порушень вироблення та дії інсуліну.

Отже, етіологія і патогенез цукрового діабету є досить складними і остаточно не з’ясованими. Проте вже відомо, що в розвитку захворювання має значення комбінація генетичних і набутих чинників. Знання цих причин дозволяє розробляти методи профілактики та ефективного лікування.

Аутоімунні процеси та цукровий діабет

Діабет 1-го типу – це аутоімунне захворювання, через яке імунна система помилково атакує і руйнує бета-клітини підшлункової залози, що відповідають за вироблення інсуліну. Така аутоімунна реакція призводить до дефіциту інсуліну в організмі.

Інсулін відіграє найважливішу роль у метаболічних процесах, оскільки він сприяє надходженню глюкози з їжі в клітини, виступаючи як життєво важливе джерело енергії. Коли рівень інсуліну недостатній, глюкоза накопичується в крові, а не використовується клітинами для отримання енергії. Таке накопичення глюкози в крові призводить до підвищення рівня цукру в крові, що називається гіперглікемією.

Симптомами гіперглікемії можуть бути підвищена спрага, збільшення об’єму сечі, стомлюваність і незрозуміла втрата ваги. У різних людей ці симптоми можуть проявлятися по-різному: в одних – швидко, в інших – повільніше.

Процес руйнування бета-клітин і подальшого розвитку діабету 1-го типу може істотно відрізнятися у різних людей. У деяких випадках він може тривати кілька років. Спочатку організм може компенсувати нестачу інсуліну, але по мірі руйнування бета-клітин ця компенсація стає дедалі складнішою.

Найчастіше діабет 1-го типу діагностують у дітей і молодих людей, проте він може виникнути в будь-якому віці. Точна причина діабету невідома, але вважається, що вона пов’язана з генетичною схильністю і впливом навколишнього середовища.

Лікування включає регулярний контроль рівня глюкози в крові та підтримання цього рівня в заданому діапазоні. Зазвичай це включає в себе інсулінотерапію, корекцію раціону харчування, регулярні фізичні навантаження і, можливо, інші методи, рекомендовані медичним працівником. Ці заходи є вкрай важливими для запобігання ускладненням та ефективного управління захворюванням.

У людей із цукровим діабетом існує підвищений ризик розвитку захворювань підшлункової залози, таких як панкреатит, цукровий діабет та рак підшлункової залози. УЗД підшлункової залози може допомогти виявити ці захворювання на ранній стадії, коли їх легше лікувати.

Іноді, при гострих станах, наприклад запаленні легень, пацієнти які раніше лікувались таблетками потребують переходу на багаторазові ін’єкції інсуліну. Не треба лякатись цього стану, бо це є тимчасово. Як тільки ви видужаєте – вас повернуть на попередній таблетований режим лікування.

Порушення вуглеводного обміну

Нормальний вуглеводний обмін передбачає збалансоване співвідношення між вживанням вуглеводів з їжею, виробленням інсуліну та утилізацією глюкози клітинами. Після прийому їжі, що містить вуглеводи, рівень глюкози в крові підвищується, що стимулює вироблення інсуліну підшлунковою залозою. Інсулін допомагає клітинам поглинати та засвоювати глюкозу, в результаті чого рівень цукру в крові знижується.

При діабеті 1 типу через брак інсуліну клітини не можуть ефективно отримувати енергію з глюкози, тож рівень цукру в крові залишається високим, навіть після прийому їжі. При діабеті 2 типу клітини стають нечутливими до дії інсуліну (розвивається інсулінорезистентність). Тому для утилізації глюкози потрібна більша кількість інсуліну.

Хронічна гіперглікемія при діабеті призводить до порушення всіх видів обміну речовин. Надлишок цукру пошкоджує стінки судин, що спричиняє розвиток ускладнень. Також при діабеті часто розвивається дисліпідемія – порушення ліпідного обміну, що також негативно позначається на стані судин і загальному здоров’ї.

У жінок із цукровим діабетом існує підвищений ризик розвитку захворювань органів малого тазу, таких як безпліддя, ендометріоз, міома матки та рак. УЗД органів малого тазу може допомогти виявити ці захворювання на ранній стадії.

Основні симптоми

Основні симптоми цукрового діабету включають часте сечовипускання, постійну спрагу, втому, втрату ваги без очевидної причини, уповільнене загоєння ран і підвищену схильність до інфекцій.

Різноманітність і складність симптомів цукрового діабету зумовлює необхідність їх ретельного вивчення та врахування. Важливо розуміти, що без своєчасного звернення по медичну допомогу, ці ознаки можуть суттєво погіршити стан здоров’я пацієнта та призвести до розвитку небезпечних ускладнень.

Часте сечовипускання та непереборна спрага

Одними з найпоширеніших ознак діабету є часте сечовипускання і постійне відчуття спраги. У зв’язку з тим, що організм прагне позбутися надлишку глюкози через сечу, це тягне за собою збільшення кількості рідин, що призводить до невтомної спраги.

Постійна втома

Втома і зниження робочої здатності також є наслідком нестачі енергії в організмі, спричиненої недостатнім розщепленням глюкози, внаслідок чого пацієнти часто відчувають втому та дратівливість.

Втрата ваги без очевидного пояснення

Незважаючи на постійний голод або рясне харчування, втрата ваги може бути симптомом цукрового діабету. Прогресування хвороби по другому типу часто призводить до надлишкового споживання їжі через нестачу енергії, водночас розвивається інсулінорезистентність.

Уповільнене загоєння ран і підвищена схильність до інфекцій

Ослаблена імунна відповідь і зниження кровообігу, пов’язані з цукровим діабетом, можуть спричинити повільне загоєння ран і збільшену схильність до інфекцій.

Важливо пам’ятати, що симптоми можуть бути дуже різними і варіюватися залежно від типу діабету.

Скринінг і діагностика

Скринінг

Скринінгове обстеження на цукровий діабет є важливим методом профілактики та ранньої діагностики захворювання. Він включає в себе регулярне вимірювання рівня глюкози в крові, що дає змогу виявити підвищений ризик розвитку діабету в людей із генетичною схильністю до цього захворювання, а також у тих, хто веде неправильний спосіб життя, не стежить за своїм харчуванням і не займається спортом.

Вчасно проведене дослідження дає змогу розпочати лікування та запобігти можливим ускладненням, пов’язаним із діабетом, таким як пошкодження нервів, зубів, зору тощо.

Визначення рівня глюкози в сечі

Визначення рівня глюкози в сечі може бути використано для виявлення цукрового діабету, хоча це не є стандартним методом скринінгу. За високого рівня глюкози в крові, глюкоза може почати виділятися з сечею. Крім того, надмірне вживання цукру в їжі може призвести до постійно підвищеного рівня глюкози в крові, що своєю чергою може пошкодити нирки, серце, судини та нервові закінчення. Тому важливо стежити за рівнем глюкози в організмі та контролювати свій раціон, щоб уникнути можливих ускладнень. Також бажано спостерігатися у кардіолога, щоб не допустити серцевих ускладнень, робіть діагностику серця, проходьте періодично УЗД серця.

Методи діагностики

Діагностика цукрового діабету зазвичай включає в себе вимірювання рівня глюкози в крові натщесерце та/або проведення глюкозотолерантного тесту. Тест на глікований гемоглобін (HbA1c) може використовуватися для визначення середнього рівня глюкози в крові за останні 3 місяці.

На ранніх стадіях цукрового діабету часто відсутні зовнішні симптоми, що ускладнює своєчасне виявлення цього серйозного захворювання. Однак сучасна медицина пропонує низку методик для діагностики цього стану.

Порада лікаря ендокринолога

При проведенні глюкозотолерантного тесту, оскільки розчин випити важко, можна додати у нього натуральний лимонний сік. Це не вплине на результат, а випити буде набагато легше.

Вимірювання рівня глюкози в крові

Цей тест зазвичай проводять уранці, після нічної перерви в прийомі їжі мінімум 8 годин. Підвищений вміст глюкози в крові натще свідчить про порушення засвоєння глюкози організмом і може вказувати на наявність діабету.

Глюкозотолерантний тест

Глюкозотолерантний тест (ГТТ) – це медичний тест, який дає змогу визначити рівень цукру в крові впродовж 2 годин після прийому стандартної дози глюкози. Цей тест зазвичай призначається эндокринологом, коли є підозра на порушення обміну речовин або наявність предіабету.

ГТТ може також використовуватися для діагностики діабету або контролю рівня цукру в крові під час вагітності. Його проводять у клініці або лікарні, і зазвичай він займає кілька годин. Пацієнту дають пити спеціальний розчин, що містить глюкозу, і потім вимірюють рівень цукру в крові через певні проміжки часу.

Результати тесту можуть допомогти лікарю визначити, чи є у пацієнта ризик розвитку діабету або інших захворювань, пов’язаних із рівнем цукру в крові.

Тест на глікований гемоглобін (HbA1c)

Тест HbA1c – це кров’яний тест, який дає змогу визначити рівень глюкози в крові за останні 3 місяці. В нормі гемоглобін зв’язує глюкозу в процесі глікування, і залежно від відсотку зв’язаного з глюкозою гемоглобіну, можна оцінити середню концентрацію глюкози крові за останні 3 місяці.

Таким чином, цей тест дає змогу професіоналам оцінити довгостроковий контроль над рівнем цукру в крові та встановити ступінь шкоди, яка може бути заподіяна органам і тканинам у разі неадекватного контролю рівня цукру. Важливо зазначити, що цей тест необхідно проводити регулярно, щоб переконатися в тому, що рівень цукру в крові перебуває під контролем і не перевищує норми.

Кожен із цих тестів має свої особливості та може використовуватися залежно від індивідуальної ситуації пацієнта та рекомендацій лікаря. Якщо у вас є причини для підозри на наявність цукрового діабету, негайно зверніться по допомогу до медичного фахівця.

Важливість ранньої діагностики

Рання діагностика та лікування цукрового діабету можуть допомогти запобігти розвитку серйозних ускладнень, таких як серцево-судинні захворювання, ниркова недостатність, сліпота та ампутація кінцівок.

Серцево-судинні захворювання, ниркова недостатність, сліпота й ампутація кінцівок – усе це є можливими і страшними наслідками діабету, що безконтрольно розвивається. Розвиток цих ускладнень можна сповільнити або навіть запобігти, якщо захворювання буде виявлено і почнеться лікування вчасно.

Наприклад, регулярний моніторинг рівня глюкози в крові може допомогти в регулюванні рівня цукру, зменшуючи ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Спільне застосування дієти, фізичної активності та, за необхідності, медикаментозної терапії здатне значно поліпшити якість життя пацієнта та запобігти розвитку важких ускладнень.

Крім того, управління цукровим діабетом передбачає регулярні медичні огляди та скринінги з метою раннього виявлення і лікування таких можливих ускладнень, як захворювання очей, нирок і нервової системи.

Тому за наявності будь-яких ознак діабету, таких як незрозуміла втрата ваги, підвищена втома, часте сечовипускання, постійна спрага та ін., настійно рекомендується негайно звернутися до лікаря, та можливо проїти повне обстеження організму.

Лікування та профілактика

Загальні принципи лікування

Лікування цукрового діабету передбачає регулярне вимірювання рівня глюкози в крові, підтримання здорового способу життя, включно зі здоровим харчуванням і фізичною активністю, і за необхідності застосування лікарських засобів або інсуліну. Важливо також регулярно проходити медичні огляди для раннього виявлення та своєчасне попередження можливих ускладнень.

Метод “ковзної шкали” інсуліну

Метод “ковзної шкали” інсуліну – це підхід, за якого доза інсуліну коригується залежно від рівня глюкози в крові пацієнта. Цей метод дає змогу точніше контролювати рівень глюкози в крові та запобігти гіпоглікемії та гіперглікемії.

Важливо зауважити, що метод “ковзної шкали” інсуліну вимагає суворого контролю з боку самого пацієнта і регулярного тестування рівня глюкози. Цей підхід ґрунтується на вимірах рівня цукру перед прийомом їжі та перед сном. Від кількості глюкози залежатиме і кінцева доза інсуліну.

Незважаючи на його ефективність у короткостроковій перспективі, план “ковзної шкали” часто критикують за відсутність індивідуалізації та проактивного підходу. Замість корекції рівня цукру у відповідь на піки і спади, багато ендокринологів наполягають на планах лікування, які включають в себе прогнозування потреби в інсуліні, ґрунтуючись на регулярній активності та дієті.

Сучасні схеми під назвою “інтенсивна інсулінотерапія” або “терапія інсуліновою помпою” використовують все частіше. Це підхід, яким користуються багато людей, які страждають на цукровий діабет 1-го типу, і він передбачає введення повільного або “базального” інсуліну для підтримання стабільного рівня глюкози разом зі “швидким” або “болюсним” інсуліном для компенсації вуглеводів, що надходять з їжею.

Медикаментозне лікування

Медикаментозне лікування діабету 1 і 2 типів включає в себе використання різних груп препаратів.

Бігуаніди, зокрема метформін, є основою терапії діабету 2 типу. Вони допомагають контролювати рівень цукру в крові, зменшують кількість глюкози, яку виробляє печінка, та покращують здатність організму використовувати інсулін.

Метформін допомагає контролювати рівень цукру в крові у людей з 2 типом діабету. Крім того, метформін працює, зменшуючи кількість глюкози, яку виробляє ваша печінка, і покращуючи здатність вашого організму використовувати інсулін. Він може також знижувати рівень холестерину в організмі людини і допомогти вам схуднути, якщо ви страждаєте на ожиріння. Проте, як і всі ліки, метформін може мати побічні ефекти, тому важливо проконсультуватися з лікарем, перш ніж починати приймати його.

Препарати сульфонілсечовини

Препарати сульфонілсечовини є класом лікарських засобів, які сприяють стимулюванню вироблення інсуліну підшлунковою залозою. Вони широко використовуються у лікуванні діабету 2 типу, коли організм може виробляти інсулін, але його кількість недостатня для регулювання рівня цукру в крові. Застосування препаратів сульфонілсечовини допомагає збільшити вироблення інсуліну, що забезпечує ефективніший контроль рівня цукру в крові. Крім того, вони можуть мати додаткові корисні властивості, такі як підвищення чутливості до інсуліну, покращення функції підшлункової залози та запобігання ускладненням, пов’язаним з діабетом.

Інгібітори альфа-глюкозидази

Інгібітори альфа-глюкозидази – це ліки, які уповільнюють процес всмоктування вуглеводів у кишечнику. Це призводить до зниження рівня глюкози в крові після їжі. Область застосування цих ліків дуже широка, вони використовуються для лікування та профілактики цукрового діабету та інших захворювань, пов’язаних з підвищеним рівнем цукру в крові. Важливо зазначити, що інгібітори альфа-глюкозидази не впливають на вироблення інсуліну, а лише зменшують всмоктування вуглеводів, тому ці ліки можуть використовуватися в поєднанні з іншими препаратами для діабету.

Меглітиніди

Меглітиніди є ліками, які сприяють виробленню інсуліну в організмі, але вони діють швидше та коротшим часом, ніж сульфонілсечовини. Ці ліки призначаються безпосередньо перед їжею, щоб контролювати рівень цукру в крові після їжі. Якщо ви приймаєте цей препарат, вам необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування та часу прийому.

Агоністи ГПП-1 та інгібітори ДПП-4

Агоністи ГПП-1 та інгібітори ДПП-4 це клас ліків, які використовуються для контролю рівня глюкози в крові. Вони діють, стимулюючи вироблення інсуліну, що зменшує рівень цукру в крові після їжі. Крім того, ці ліки також сповільнюють спорожнення шлунка, що дозволяє глюкозі бути поглиненою повільніше і підтримувати рівень глюкози в крові на стабільному рівні. Таким чином, застосування агоністів ГПП-1 та інгібіторів ДПП-4 може бути корисним для людей з цукровим діабетом, які прагнуть підтримувати здоровий рівень глюкози в крові.

Глітазони

Глітазони – це група лікарських засобів, які підвищують чутливість тканин до інсуліну. Це дозволяє покращити контроль за рівнем глюкози в крові. Глітазони мають важливе значення для пацієнтів із цукровим діабетом, оскільки допомагають знизити ризик розвитку ускладнень, пов’язаних з цією хворобою. Окрім цього, глітазони можуть бути корисними при лікуванні інших захворювань, таких як метаболічний синдром.

Інгібітори НЗКТГ-2

Інгібітори НЗКТГ-2 – це ліки, які блокують повернення глюкози з нирок у кров, збільшуючи кількість глюкози, яка виділяється з організму через сечу. Наприклад, підвищення рівня глюкози в крові може призвести до різних ускладнень. Проте інгібітори НЗКТГ-2 можуть допомогти підтримувати нормальний рівень глюкози в крові та уникнути цих ускладнень. Отже, ці ліки є важливим інструментом у лікуванні цукрового діабету та інших захворювань, пов’язаних з рівнем глюкози в крові.

Важливо пам’ятати, що вибір препарату і схеми лікування залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, стадії захворювання і наявності супутніх захворювань. Тому приймати будь-які препарати для лікування діабету слід тільки за призначенням лікаря та під його контролем.

Хірургічне лікування ожиріння (баріатрія)

У людей з ожирінням і діабетом 2-го типу, які не можуть досягти контролю над захворюванням за допомогою звичайних методів, може бути розглянута можливість хірургічного лікування ожиріння.

Хірургічне лікування ожиріння, також відоме як баріатрична хірургія, включає в себе різні методи.

Roux-en-Y шунтування шлунка (RYGB)

Це один з найпоширеніших методів баріатричної хірургії. Хірург створює невеликий мішечок у верхній частині шлунка і з’єднує його безпосередньо з тонким кишечником, минаючи більшу частину шлунка і перший відділ тонкого кишечника. Це обмежує кількість їжі, яку людина може з’їсти, і зменшує всмоктування поживних речовин, що призводить до втрати ваги.

Рукавна гастректомія

При цій процедурі видаляється близько 80% шлунка, залишаючи довгий, схожий на трубку мішок. Цей менший шлунок не може вмістити стільки їжі, а також виробляє менше гормону, що регулює апетит, греліну, що може зменшити бажання їсти. Однак, на відміну від RYGB, це не впливає на засвоєння поживних речовин.

Регульоване шлункове бандажування (AGB)

У цій менш інвазивній процедурі надувний бандаж розміщується навколо верхньої частини шлунка, створюючи невеликий мішечок над бандажем, а решта шлунка знаходиться під ним. Бандаж можна регулювати, щоб контролювати розмір отвору між двома частинами, таким чином контролюючи кількість їжі, яку можна споживати.

Біліопанкреатичне шунтування з дуоденальним переходом (BPD/DS)

Це менш поширена процедура, яка передбачає видалення близько 70% шлунка і обхід значної частини тонкої кишки. Вона поєднує рестрикцію (зменшення розміру шлунка) з мальабсорбцією (зменшення засвоєння калорій), що сприяє зниженню ваги.

Ендоскопічні процедури

Це менш інвазивні процедури, які виконуються за допомогою ендоскопа (довга гнучка трубка з камерою). Вони включають такі методи, як шлункове балонування (балон вводиться в шлунок, щоб обмежити простір для їжі) і ендоскопічна рукавна гастропластика (розмір шлунка зменшується за допомогою швів). Ці процедури, як правило, менш ефективні, ніж хірургічні методи, але також мають менше ризиків.

Вижимка метааналізу

(2013) Current Bariatric Surgery Safe and Effective: Meta-Analysis. Medscape, December 24

Сучасні методики баріатричної хірургії вирізняє прийнятний рівень ускладнень і низький показник летальності. Метааналіз міжнародних досліджень, проведених у 2003-2012 роках, підтверджує ефективність цієї терапії. Висновки оновлено за даними, отриманими до 2003 року за дослідженнями, проведеними в Медичній школі Вашингтонського університету.

Застосування методик баріатричної хірургії позитивно впливає на стан пацієнтів із супутніми ожирінням захворюваннями, такими як діабет, гіпертонія, синдром апное уві сні. Виокремлено три головні типи баріатричної хірургії: шлункове шунтування, регульоване бандажування шлунка і вертикальна рукавна гастректомія. Ці методики мають різну ефективність і частоту ускладнень.

Техніка і технології баріатричної хірургії значно змінилися за останні десять років. Метааналіз охоплює дані про 161756 пацієнтів, більшість з яких – жінки та особи європеоїдної раси. Змінилася методика баріатричної хірургії, яку використовують найчастіше, – вертикальна гастропластика.

Застосування баріатричної хірургії стало більш поширеним, обсяг порожнинних хірургічних втручань зменшився. Рукавна гастректомія набуває все більшої популярності як альтернатива шлунковому шунтуванню. Клінічна ефективність баріатричної хірургії оцінюється як висока.

Основна пропозиція: Незважаючи на зміни в методиках і технології баріатричної хірургії за останнє десятиліття, ефективність цього підходу залишається високою, згідно з метааналізом міжнародних досліджень. Кожна з цих процедур має свої переваги та ризики, і вибір процедури залежить від загального стану здоров’я, індексу маси тіла та способу життя пацієнта.

Баріатрична хірургія спочатку не було розроблено як метод лікування діабету 2 типу, але під час досліджень було виявлено, що у великої кількості людей з ожирінням і цукровим діабетом 2 типу після хірургії рівень глюкози в крові значно покращується, і навіть може бути досягнута повна ремісія діабету.

Варто зазначити, що баріатрична хірургія не є легким виходом і тягне за собою низку ризиків та ускладнень. Пацієнти, у яких є ожиріння і діабет, повинні пройти всебічну медичну оцінку і отримати всю необхідну інформацію про можливі ризики і вигоди перед прийняттям рішення про хірургічне втручання.

Джерела:

1. Roux-en-Y Gastric Bypass – Mayo Clinic
2. Sleeve Gastrectomy – Mayo Clinic
3. Adjustable Gastric Banding – MedlinePlus

Нові методи лікування і дослідження в цій галузі

Наразі ведуться дослідження з розробки нових методів лікування діабету, включно з розробкою “штучної підшлункової залози”, генної терапії та імунотерапії. Ці методи перебувають на різних стадіях розробки і випробувань, і деякі з них уже показали обнадійливі результати в клінічних випробуваннях.

Ось кілька недавніх досліджень і розробок у сфері лікування діабету:

1. Штучна підшлункова залоза: Дослідницька група з Університету Вірджинії розробила штучну підшлункову залозу, яка автоматично моніторить і регулює рівень цукру в крові. Цей пристрій, який включає в себе інсуліновий насос і монітор глюкози в крові, показав обнадійливі результати в клінічних випробуваннях. (Джерело: https://www.medicalnewstoday.com/articles/323758)
2. Генна терапія: Дослідники з Університету Пенсільванії провели дослідження, в яких використовували генну терапію для перетворення альфа-клітин підшлункової залози на бета-клітини, які виробляють інсулін. Це відкриття може призвести до нових методів лікування діабету 1 типу. (Джерело: https://www.nature.com/articles/s41586-019-0942-8)
3. Імунотерапія : Дослідники з King’s College London і Cardiff University провели клінічні випробування нових імунотерапевтичних ліків, які спрямовані на запобігання атаки імунної системи на бета-клітини підшлункової залози. Результати були обнадійливими, і дослідження тривають. (Джерело: https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(19)31181-0/fulltext)
4. Нові медикаменти: Дослідники з American Diabetes Association впровадили нові медикаменти, такі як SGLT2-інгібітори та GLP-1-рецепторні агоністи, що допомагають контролювати рівень цукру в крові та покращують здоров’я серця. Ці препарати активно застосовують лікарі нашої клініки. (Джерело: https://diabetes.org/about-us/research/research-impact/recent-advances)

Роль дієти та фізичної активності

Здоровий спосіб життя, що включає правильне харчування і регулярну фізичну активність, відіграє важливу роль у лікуванні діабету. Ці звички допомагають контролювати рівень глюкози в крові, підтримувати здорову вагу, запобігати або лікувати серцево-судинні захворювання.

На етапі лікування ЦД 2 типу для зниження інсуліноррезистентності, важливим є не тільки що ви їсте, а і коли ви їсте. Якщо ви хочете. Лікуватись успішно варто забути про перекуси та піджовування, їсти повноцінно 3-4 рази на день, між прийомами їжі вживати тільки чисту воду.

Також важливо стежити за кількістю споживання вуглеводів, жирів і білків, щоб організм отримував всі необхідні поживні речовини. Крім того, рекомендується включити у свій раціон більше свіжих овочів і фруктів, які містять багато вітамінів і мінералів, необхідних для підтримки здоров’я.

Регулярні фізичні вправи також допомагають поліпшити загальний стан здоров’я, зміцнити м’язи та знизити ризик розвитку ускладнень, пов’язаних із діабетом.

Профілактика цукрового діабету

Здорове харчування

Дотримання збалансованої дієти є запорукою ефективної профілактики цукрового діабету. Рекомендується обмежити споживання цукру та солодощів, оскільки надлишок простих вуглеводів шкідливий.

Важливо стежити за балансом макронутрієнтів. Дієта має містити достатню кількість білків, корисних жирів та складних вуглеводів.

Оптимальним варіантом є середземноморська дієта з великою часткою овочів, фруктів, риби та оливкової олії. Вона підходить більшості людей для профілактики діабету.

Фізична активність

Регулярні помірні фізичні навантаження допомагають нормалізувати рівень глюкози в крові, підтримувати здорову вагу та запобігти діабету. Рекомендуються щоденні прогулянки, плавання, їзда на велосипеді та інші аеробні вправи.

Контроль ваги

Надлишкова вага є одним з головних факторів ризику діабету 2-го типу. Тому важливо стежити за вагою та уникати ожиріння. Зайва вага повинна поступово знижуватися шляхом збалансованого харчування та фізичних навантажень.

Відмова від шкідливих звичок

Слід уникати зловживання алкоголем, оскільки це підвищує ризик діабету. Також обов’язково потрібно кинути палити, адже куріння провокує розвиток цукрового діабету.

Регулярне обстеження

Навіть за відсутності симптомів, рекомендується проходити регулярний скринінг рівня глюкози в крові. Це дозволить виявити підвищений ризик або початкові ознаки діабету та вчасно розпочати профілактичні заходи.

Дотримання цих рекомендацій допоможе запобігти розвитку цукрового діабету або віддалити його настання.

Навчання пацієнтів і важливість самоконтролю

Навчання та самоконтроль пацієнтів відіграють важливу роль в управлінні діабетом. Добре навчені пацієнти можуть краще контролювати рівень глюкози в крові, що дає змогу уникнути можливих ускладнень. Для досягнення цієї мети пацієнти повинні отримати навчання про правильне використання ліків та інсуліну, а також контролювати свої показники глюкози в крові.

Крім того, пацієнти повинні бути навчені управлінню своїм харчуванням і фізичною активністю. Це включає в себе знання того, які продукти містять багато цукру і які слід уникати, а також які фізичні вправи найкращим чином відповідають їхнім потребам.

Ускладнення цукрового діабету

Ангіопатії

Ангіопатії, або ураження судин, – це загальне ускладнення діабету, що може призвести до серйозних проблем, включно із серцевими захворюваннями, інсультом, ураженням нижніх кінцівок і нирковою недостатністю.

Периферична нейропатія

Периферична нейропатія, або ураження периферичних нервів, може спричиняти біль і оніміння в кінцівках, особливо в ногах, і може призвести до серйозних проблем, таких як діабетична стопа.

Нефропатія

Нефропатія – це одне із серйозних ускладнень діабету, яке може призвести до погіршення роботи нирок, хронічної ниркової недостатності та необхідності проведення діалізу або пересадки нирки.

Нефропатія може розвиватися поступово, і часто не проявляється симптомами на ранніх стадіях. Однак, якщо не вжити заходів для її запобігання або лікування, вона може призвести до серйозних наслідків.

За нефропатії збільшується ризик розвитку серцево-судинних захворювань, оскільки нирки відіграють важливу роль у регулюванні кров’яного тиску. Тому важливо стежити за станом нирок і регулярно обстежуватися у лікаря, та проходити УЗД нирок, щоб вчасно виявити і лікувати нефропатію.

Для зниження ризику розвитку нефропатії необхідно контролювати рівень глюкози в крові, а також підтримувати здоровий спосіб життя, зокрема правильно харчуватися і вести активний спосіб життя.

Підвищена схильність до інфекційних захворювань

Цукровий діабет може послабити імунну систему, збільшуючи ризик розвитку різних інфекційних захворювань, включно зі шкірними інфекціями, грибковими інфекціями та пневмонією.

Діабетична стопа

Діабетична стопа – це стан, спричинений комбінацією нейропатії (ураження нервів) і ангіопатії (ураження судин), що може призвести до серйозних інфекцій і виразок на ногах. У важких випадках це може призвести до необхідності ампутації.

Погане загоєння ран

Це пов’язано з тим, що високий рівень цукру в крові погіршує мікроциркуляцію і знижує імунітет, що підвищує ризик виникнення інфекцій і може призвести до тривалого відновлення після травм або операцій. Тому важливо контролювати рівень глюкози в крові та стежити за своїм здоров’ям, щоб своєчасно запобігати можливим ускладненням.

Серцево-судинні ускладнення

Значно збільшується ризик розвитку серцево-судинних захворювань, включаючи ішемічну хворобу серця, інсульт, гіпертонічну хворобу та атеросклероз артерій нижніх кінцівок.

Для своєчасного виявлення атеросклеротичного ураження артерій нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет рекомендується проводити електронейроміографію (ЕНМГ) нижніх кінцівок. Це дозволяє виявити порушення кровопостачання на ранніх стадіях і призначити адекватне лікування.

Інфекційні ускладнення

Через порушення імунної системи у людей з діабетом підвищений ризик розвитку різних інфекційних захворювань, включно зі шкірними інфекціями, грибковими інфекціями та пневмонією.

Вплив цукрового діабету на якість життя і психологічний стан пацієнта

Цукровий діабет може значно вплинути на якість життя та психологічний стан пацієнта. Боротьба з хронічним захворюванням може викликати стрес і тривогу, а фізичні ускладнення можуть обмежити здатність пацієнта вести активний спосіб життя.

Перспективи досліджень у цій галузі

У царині діабету проводять безліч досліджень, спрямованих на розробку нових методів лікування, поліпшення управління захворюванням і запобігання ускладненням. Це охоплює дослідження в галузі генної терапії, імунотерапії, розроблення “штучної підшлункової залози” і багато чого іншого.