Типовий сеанс EMDR-терапії відбувається за структурованим протоколом із 8 фаз, але найбільш інтенсивна робота відбувається у фазах 3–7 — це власне сесія опрацювання травматичного досвіду.
Нижче — як виглядає один повноцінний сеанс EMDR, коли клієнт вже підготовлений:
1. Вибір “таргету” (цільового спогаду)
Терапевт допомагає клієнту вибрати конкретну подію або образ, який викликає дискомфорт або є пов’язаний із симптомами.
Клієнт описує:
-
образ (візуальна картина спогаду),
-
негативне переконання про себе (“я безпомічний”, “я винна”),
-
емоції, тілесні відчуття,
-
рівень дискомфорту (за шкалою SUD від 0 до 10).
2. Білатеральна стимуляція (BLS)
Після формулювання мети, терапевт починає білатеральну стимуляцію — це можуть бути:
-
рух очей за рукою терапевта,
-
звуки у вухах (чергування),
-
тактильні імпульси (постукування по руках тощо).
Під час стимуляції клієнт фокусуєсь на таргеті й дозволяє думкам, емоціям і образам “спливати”, не фільтруючи їх. Це називається десенсибілізація.
3. Серії повторів і інтеграція
Терапевт періодично зупиняє стимуляцію і питає: “Що ти помічаєш зараз?”
Клієнт повідомляє, що змінилося в думках, тілесних відчуттях чи образах. Це може тривати кілька серій, поки інтенсивність емоцій не знижується.
4. Закріплення позитивного переконання
Коли негативний спогад “розряджено”, клієнт формулює нове позитивне переконання (“я в безпеці”, “я маю силу”), і знову проводиться білатеральна стимуляція — для інтеграції цього переконання.
5. “Сканування тіла”
Клієнт фокусує увагу на тілі, шукаючи залишки напруги чи дискомфорту. Якщо щось залишається — проводиться додаткова стимуляція.
6. Завершення сесії
Навіть якщо сесія була емоційно насиченою, її завершують у стабільному стані. Клієнту допомагають повернутись у ресурс, застосовують техніки заземлення, дихання, спокою.