Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

Короткий огляд захворювання

Виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, відома як пептична виразка, – це відкриті виразки, що розвиваються на внутрішній оболонці шлунка та верхньому відділі тонкої кишки (дванадцятипалої кишки). Ці виразки виникають, коли захисний шар слизу в шлунку зменшується, що дозволяє кислому травному соку пошкоджувати слизову оболонку шлунка або дванадцятипалої кишки.

Значимість та розповсюдженість захворювання

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки є серйозною проблемою, від якої страждають мільйони людей у всьому світі. Якщо їх не лікувати, вони можуть призвести до серйозних ускладнень, включаючи кровотечу, перфорацію та шлункову непрохідність. Крім того, вони суттєво впливають на якість життя, викликаючи такі симптоми, як біль у животі, здуття та нудота.

Історія захворювання

У стародавні часи люди знали про існування виразкової хвороби, але не розуміли її природу. Лікарі Стародавнього Єгипту описували стани, схожі на виразкову хворобу, в папірусах, датованих 1550 роком до н.е.

У 19 столітті було встановлено, що виразки часто виникають на слизовій оболонці шлунка або дванадцятипалої кишки. У той час лікарі вважали, що причиною виразок є надлишок соляної кислоти.

У 20 столітті були розроблені різні методи лікування виразкової хвороби, включно з антацидами та дієтою. Однак ці методи не завжди були ефективними, і багато пацієнтів продовжували страждати від рецидивів.

У 1982 році австралійські вчені Баррі Маршалл і Робін Воррен відкрили бактерію Helicobacter pylori. Це відкриття повністю змінило підхід до лікування виразкової хвороби. Замість того щоб зосередитися на контролі кислотності шлунка, лікарі почали використовувати антибіотики для знищення H. pylori.

У 2005 році Маршалл і Воррен були удостоєні Нобелівської премії з медицини за їхнє відкриття. Відтоді лікування виразкової хвороби стало значно ефективнішим, і більшість пацієнтів тепер повністю одужують.

Незважаючи на ці успіхи, виразкова хвороба залишається серйозною проблемою охорони здоров’я в багатьох частинах світу, особливо в країнах, що розвиваються, де доступ до антибіотиків може бути обмежений.

Наразі дослідники продовжують вивчати виразкову хворобу, намагаючись поліпшити методи діагностики та лікування, а також зрозуміти, чому деякі люди більш схильні до цього захворювання, ніж інші.

(https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1865594/)

Епідеміологія

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі “Gastroenterology Research and Practice”, виразкова хвороба є значною проблемою громадської охорони здоров’я в усьому світі, особливо в країнах, що розвиваються. Це пов’язано з високою поширеністю інфекції H. pylori та браком доступу до якісної медичної допомоги.

Дослідження, опубліковане у “World Journal of Gastroenterology“, показало, що виразкова хвороба частіше трапляється в людей, які працюють у стресових умовах, і в тих, хто палить. Куріння збільшує ризик розвитку виразкової хвороби вдвічі.

Згідно зі статтею в “American Journal of Gastroenterology”, вживання аспірину та інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) також є значним фактором ризику розвитку виразкової хвороби. Це пов’язано з тим, що ці препарати можуть пошкоджувати слизову оболонку шлунка та дванадцятипалої кишки.

Дослідження, опубліковане в “Gut and Liver“, показало, що у пацієнтів з виразковою хворобою часто спостерігаються супутні захворювання, такі як гастрит і дуоденіт.

(https://journals.lww.com/ajg/Fulltext/2023/07000,

https://www.gutnliver.org/main.html)

Причини та фактори ризику

Етіологія

Основними причинами виразкової хвороби є інфекція H. pylori та тривале використання нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП).

Helicobacter pylori – це бактерії, які можуть жити в слизовій оболонці шлунка. Якщо їх не лікувати, вони можуть спричинити запалення, що зі свого боку може призвести до виразки. Однак варто зазначити, що не всі інфіковані H. pylori розвивають виразки.

Тривале використання деяких видів ліків, таких як нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включно з аспірином, ібупрофеном, напроксеном і деякими стероїдами, також може збільшити ризик розвитку виразкової хвороби.

Інші фактори, такі як синдром Золлінгера-Еллісона, які призводять до збільшення вироблення шлункової кислоти, також можуть спричинити виразкову хворобу.

Фактори ризику

• Фактори ризику включають паління, вживання алкоголю, стрес і певні дієтичні фактори.
• Куріння може збільшити ризик розвитку виразкової хвороби, особливо у людей, інфікованих H. pylori.
• Вживання алкоголю може подразнювати і руйнувати слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки, що робить її більш вразливою для шлункової кислоти.
• Незважаючи на те, що стрес не є прямою причиною виразкової хвороби, він може погіршити симптоми й уповільнити процес зцілення.
• Генетична схильність також відіграє певну роль, причому вищий ризик спостерігається в осіб із сімейною історією захворювання.

Патофізіологія

Виразки утворюються внаслідок дисбалансу між захисними факторами шлунка (слизом і бікарбонатом) та агресивними факторами (кислотою і пепсином). H. pylori порушує цей баланс, пошкоджуючи шар слизу і посилюючи запалення, що призводить до утворення виразки.

https://en.wikipedia.org/wiki/Peptic_ulcer_disease

Симптоми

Загальні ознаки та симптоми

Найпоширенішим симптомом є пекучий біль у животі, який можна полегшити, вживаючи певні продукти, що нейтралізують шлункову кислоту, або приймаючи ліки, що знижують кислотність. Це пов’язано з тим, що виразки утворюються через ушкодження захисного шару слизу в шлунку або дванадцятипалій кишці, що дає змогу кислоті шлунка проникнути в ці ділянки та спричинити запалення. Інші симптоми включають здуття живота, печію, нудоту і втрату ваги.

Прогресування симптомів з часом

Без лікування симптоми можуть погіршуватися з часом, що призводить до ускладнень, таких як кровотеча та/або перфорація. Це відбувається через те, що постійний вплив кислоти на тканини шлунка або дванадцятипалої кишки може призвести до розвитку цих ускладнень.

Відмінності у прояві симптомів у різних групах населення

Симптоми можуть відрізнятися у різних людей. Деякі люди можуть мати безсимптомний перебіг, тоді як інші можуть відчувати важкі симптоми. Відмінності також можуть залежати від віку, статі та генетичних факторів. Наприклад, чоловіки частіше страждають від виразкової хвороби, ніж жінки, і ймовірність розвитку хвороби збільшується з віком.

Діагностика

Діагностичні критерії та процедури

Діагностика включає збір анамнезу, фізикальне обстеження та діагностичні тести, такі як ендоскопія та тести на інфекцію H. pylori. Важливим етапом є також визначення місця розташування та розміру виразки, що допомагає у виборі лікування.

Диференціальна діагностика

Диференціальна діагностика має вирішальне значення, щоб відрізнити виразкову хворобу від інших захворювань, таких як гастрит, рак шлунка і гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ). Наприклад, у пацієнтів з ГЕРХ зазвичай відсутні виразки, які можуть бути виявлені при виразковій хворобі.

Діагностичні проблеми та рішення

Діагностика може бути складною через неспецифічний характер симптомів. Однак використання сучасних діагностичних інструментів, таких як ендоскопія та тестування на H. pylori, дало змогу значно підвищити точність діагностики. Крім того, існують й інші методи, такі як біопсія та гістологічне дослідження, які можуть допомогти в підтвердженні діагнозу.

Ефективність лікування

При належному лікуванні більшість пептичних виразок повністю загоюються. Однак без лікування виразки можуть рецидивувати і призвести до ускладнень.

Ускладнення

Потенційні короткострокові та довгострокові ускладнення

Ускладнення включають кровотечу, перфорацію та непрохідність вихідного отвору шлунка. Довгострокові ускладнення включають рецидивні виразки та підвищений ризик раку шлунка.

Вплив на якість життя

Пептичні виразки можуть суттєво впливати на якість життя, викликаючи хронічний біль, дискомфорт і тривогу.

Лікування

Сучасні методи лікування

Лікування включає препарати для зниження кислотності шлункового соку, антибіотики для лікування інфекції H. pylori і модифікацію способу життя. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання.

Прорив виразки (перфорація)

Це коли виразка прориває стінку шлунка або дванадцятипалої кишки, що може призвести до розвитку перитоніту – небезпечного запального процесу очеревини.

Кровотеча

Виразки можуть призвести до серйозної кровотечі, яка може бути загрозливою для життя і вимагати термінового хірургічного втручання.

Стенозування

Виразка може спричинити вузькість або блокування в шлунку або дванадцятипалій кишці, що може призвести до проблем із харчуванням.

Неефективність консервативного лікування

Якщо виразка не загоюється після тривалого курсу медикаментозного лікування, може знадобитися хірургічне втручання.

Підозра на рак

Якщо є підозра, що виразка може бути злоякісною, може знадобитися операція для біопсії або видалення пухлини.

Важливо пам’ятати, що рішення про необхідність хірургічного втручання ухвалюється лікарем на підставі загального стану пацієнта, результатів обстеження та ефективності попереднього лікування.

Ефективність лікування та потенційні побічні ефекти

Більшість методів лікування є високоефективними. Однак можуть виникати побічні ефекти, включаючи діарею, біль у животі та алергічні реакції. У рідкісних випадках можуть виникнути більш серйозні ускладнення, такі як кровотеча, або перфорація виразки.

Сучасні дослідження та протоколи лікування

Тривають дослідження, спрямовані на розробку нових стратегій лікування, зокрема вакцин проти H. pylori та нових противиразкових препаратів.

Профілактика

Профілактичні заходи включають відмову від прийому НПЗП, коли це можливо, обмеження алкоголю, відмову від паління та боротьбу зі стресом. Також рекомендується регулярне обстеження для раннього виявлення та лікування виразкової хвороби.

Життя з виразкою

Життя з пептичною виразкою передбачає контроль симптомів, дотримання лікування та зміну способу життя. Психологічна підтримка також може бути корисною.

Контроль симптомів: Пацієнти повинні регулярно спостерігатися у лікаря і повідомляти про будь-які зміни в їхньому стані. Це може включати в себе моніторинг болю, нудоти або блювоти.

Дотримання лікування: Лікування зазвичай включає в себе препарати для зниження кислотності шлунка, такі як інгібітори протонної помпи (PPIs) або антагоністи гістаміну-2 (H2). У деяких випадках можуть бути призначені антибіотики для лікування інфекції Helicobacter pylori.

Зміна способу життя: Це може включати в себе зміни в дієті, такі як уникнення гострої, жирної або кислої їжі, а також помірне споживання алкоголю і кофеїну. Куріння також може посилювати симптоми і його слід уникати.

Психологічна підтримка: Хронічні захворювання, такі як пептична виразка, можуть спричиняти стрес і тривогу. Психологічна підтримка, включно з консультаціями з психологом або психіатром, може бути корисною.

Мультидисциплінарний підхід до лікування

Лікування передбачає залучення команди медичних працівників, включно з гастроентерологами, лікарями первинної ланки, дієтологами та фахівцями з психічного здоров’я.

Гастроентерологи: Вони спеціалізуються на діагностиці та лікуванні захворювань шлунка та кишечника, включно з пептичною виразкою.

Лікарі первинної ланки: Вони зазвичай є першими, хто оцінює симптоми пацієнта і скеровує його до фахівця, якщо це необхідно.

Дієтологи: Вони можуть допомогти пацієнтам розробити план харчування, який допоможе керувати симптомами і сприяти загоєнню виразки.

Фахівці з психічного здоров’я: Вони можуть допомогти пацієнтам впоратися зі стресом і тривогою, пов’язаними з хронічним захворюванням.

Соціальні та економічні фактори

Соціальний та економічний вплив

Пептична виразка накладає значний економічний тягар через прямі медичні витрати та втрату продуктивності.

Етичні міркування

Етичні міркування включають інформовану згоду на лікування, збереження конфіденційності інформації про пацієнта та забезпечення рівного доступу до медичної допомоги.

Дослідження та майбутні напрямки

Дослідження зосереджені на розумінні патофізіології захворювання, розробці нових методів лікування та удосконаленні методів діагностики.

Розуміння патофізіології захворювання: Дослідження тривають для кращого розуміння патофізіології виразкової хвороби. Наприклад, дослідження показує, що мікробіом шлунка відіграє важливу роль у розвитку виразкової хвороби.

Розробка нових методів лікування: Нові методи лікування продовжують розроблятися для більш ефективного лікування виразкової хвороби. У дослідженні обговорюються нові підходи до лікування, включно з використанням пробіотиків і препаратів, що модулюють імунну систему.

Удосконалення методів діагностики: Частина дослідженнь також спрямована на поліпшення діагностики виразкової хвороби. Зокрема обговорюються нові біомаркери та методи візуалізації для більш точної діагностики.

Висновок

Пептична виразка є серйозною проблемою для здоров’я, яка потребує обізнаності, досліджень та ефективних стратегій лікування.