Імунізація вакциною “Синфлорикс”

(проти пневмококової інфекції, гемофільної інфекції для дітей віком від 6 тижнів до 5 років)

Артикул: 102-122 Категорія:

Опис

За даними порівняльних досліджень вакцини СИНФЛОРИКС™ та 7-валентної вакцини ПРЕВЕНАР™ було встановлено, що імунна відповідь при введенні вакцини СИНФЛОРИКС™, оцінена методом ELISA, для всіх серотипів, за винятком 6В та 23F, була на рівні препарату порівняння. У 65,9% та 81,4% немовлят, імунізованих вакциною СИНФЛОРИКС™ за схемою 2, 3 та 4 місяці, рівень антитіл проти антигенів серотипів 6В та 23F відповідно досягав порогового значення (0,20 мкг/мл) через 1 місяць після введення 3-ої дози. При введенні вакцини ПРЕВЕНАР™ відповідні показники були отримані у 79,0% та 94,1% вакцинованих немовлят. Клінічне значення цих відмінностей невідоме. Порогових значень імунної відповіді до антигенів трьох додаткових серотипів пневмококу вакцини СИНФЛОРИКС™ (1, 5 та 7F) було досягнуто в 97,3%, 99,0% та 99,5% випадків відповідно, що було принаймі таким же успішним, як і загальна імунна відповідь до 7 серотипів (95,8%) при введенні вакцини ПРЕВЕНАР™.

У тому ж дослідженні було показано, що вакцина СИНФЛОРИКС™ індукує утворення функціональних антитіл до всіх серотипів пневмококу, що входять до складу вакцини. Загалом до кожного з 7 серотипів у 87,7% — 100% немовлят, імунізованих вакциною СИНФЛОРИКС™, та 92,1% — 100% немовлят, імунізованих вакциною ПРЕВЕНАР™, досягався титр за ОФТ (опсонофагоцитарний тест) ≥ 8 через 1 місяць після третьої дози. Для серотипів 1, 5 та 7F титри за ОФТ ≥ 8 досягалися у 65,7%, 90,9% та 99,6% випадків після первинного вакцинального курсу СИНФЛОРИКС™ та у 91,0%, 96,3% і 100% після введення бустерної дози.

Введення 4-ої дози (бустерна доза) на 2-му році життя стимулювало імунну відповідь при оцінці методом ELISA та ОФТ до 10 серотипів, які входять до складу вакцини, що є підтвердженням індукції імунної пам’яті після 3-дозового первинного курсу.

2.Ефективність проти гострого середнього отиту

У великому рандомізованому подвійному сліпому клінічному дослідженні (Pneumococcal Otitis media Efficacy Trial, POET) щодо вивчення ефективності вакцини проти гострого середнього отиту, що спричинений пневмококами, проведеному у Чехії та Словаччині, 4968 немовлят отримували 11-валетну досліджувану вакцину (11 Pn-PD), до складу якої входило 10 серотипів вакцини СИНФЛОРИКС™ та серотип 3, ефективність якого раніше не була встановлена, або контрольну вакцину (вакцину проти гепатиту А) згідно з графіком вакцинації 3, 4, 5 та 12–15 місяців.

Ефективність 11 Pn-PD вакцини проти першого випадку виникнення гострого середнього отиту складала 52,6% (95% СІ: 35,0; 65,5). Серотипова специфічна активність проти першого випадку гострого середнього отиту була продемонстрована для серотипів 6В (86,5%, 95% СІ: 54,9; 96,0), 14 (94,8%, 95% СІ: 61,0; 99,3), 19F (43,3%, 95% СІ: 6,3; 65,4) та 23F (70,8%, 95% СІ: 20,8; 89,2). Стосовно інших серотипів кількість випадків гострого середнього отиту була незначною для того, щоб зробити висновок щодо ефективності вакцини. Ефективність для випадку гострого середнього отиту, спричиненого будь-яким серотипом пневмококу, складала 51,5% (95% СІ: 36,8; 62,9). Зростання частоти випадків гострого середнього отиту, викликаного іншими бактеріальними патогенами або серотипами пневмококу, що не входять до складу вакцини, у даному дослідженні не спостерігалося. Очікувана ефективність вакцини проти будь-яких клінічних випадків гострого середнього отиту незалежно від його етіології складала 33,6% (95% СІ: 20,8; 44,3).

На підставі порівняння імунологічної функціональної відповіді (ОФТ) на вакцину СИНФЛОРИКС™ та 11-валентну вакцину, що застосовувалась у дослідженні РОЕТ, очікується, що СИНФЛОРИКС™ має аналогічну захисну ефективність проти гострого середнього отиту пневмококової етіології.

3. Додаткові дані стосовно імуногенності

3-дозова первинна схема

У восьми дослідженнях, проведених у різних країнах Європи, а також в Чилі і на Філіппінах, оцінювали імуногенність СИНФЛОРИКС™ після первинного 3-дозового курсу (N=3089) згідно з різними схемами вакцинації (вік 6–10–14 тижнів, 2–3-4, 3–4-5 або 2–4-6 місяців). Четверту (бустерну) дозу вводили 1976 особам у шести клінічних дослідженнях.

У клінічному дослідженні, в якому немовлята отримали вакцинацію в 6, 10, 14 тижнів, частка імунізованих вакциною СИНФЛОРИКС™ з рівнем антитіл ≥ 0,20 мкг/мл та з титром за ОФТ≥8 була аналогічною цьому загальному показнику до 7 серотипів у щеплених вакциною ПРЕВЕНАР™. Різниця у відсотку осіб з титрами за ОФТ ≥ 8 була менше 5% для всіх серотипів, крім 19F (відсоток був вищим у групі СИНФЛОРИКС™).

У клінічному дослідженні продемонстровано, що СИНФЛОРИКС™ може безпечно застосовуватись у вигляді бустерної дози на другому році життя у дітей, які отримали 3 первинні дози 7-валентної вакцини ПРЕВЕНАР™.

Недоношені немовлята

Імуногеннісгь вакцини СИНФЛОРИКС™ у дуже недоношених (народжених на 27–30-му тижнях вагітності) (N=42), недоношених (народжених на 31–36-му тижнях вагітності) (N=82) та доношених (народжених після 36-го тижня вагітності) (N=132) немовлят була оцінена після трьох доз курсу первинної вакцинації у віці 2, 4, 6 місяців. Імуногенність була оцінена у 44 дуже недоношених, 69 недоношених та 127 доношених немовлят після повторної дози у віці 15–18 місяців.

Незалежно від терміну гестації через один місяць після первинного курсу вакцинації щонайменше 92,7% пацієнтів мали антитіла в концентрації ≥ 0,2 мкг/мл, визначені методом ELISA, та щонайменше 81,7% мали титри за ОФТ ≥ 8 для всіх вакцинних серотипів, окрім серотипу 1 (щонайменше 58,8% за титрами ОФТ ≥ 8). Подібні середні геометричні концентрації антитіл (СГК) та середні геометричні титри антитіл за ОФТ (СГТ) спостерігалися у всіх немовлят, окрім нижчих показників CГK антитіл для серотипів 4, 5 та 9V у дуже недоношених немовлят, серотипу 9V — у недоношених немовлят та нижчих показників СГТ за ОФТ для серотипу 5 у дуже недоношених немовлят.

Зростання СГК, обчисленої методом ELISA, та СГТ антитіл за ОФТ, відмічалися для всіх серотипів через один місяць після бустерної дози, що свідчило про наявність імунологічної пам’яті. Подібні СГК та СГТ відмічалися у всіх немовлят, окрім нижчого показника СГТ за ОФТ для серотипу 5 у дуже недоношених немовлят. Загалом, щонайменше 97,6% осіб мали антитіла в концентрації ≥ 0,2 мкг/мл, визначені методом ELISA, та щонайменше 91,9% мали титри за ОФТ ≥ 8 для всіх вакцинних серотипів. Імунна відповідь на протеїн D після первинної та бустерної вакцинації була подібна у дуже недоношених, недоношених та доношених немовлят.

2-дозова первинна схема

Додатково до 3-дозової первинної схеми імуногенність вакцини СИНФЛОРИКС™ оцінювалась у двох клінічних дослідженнях після 2-дозової схеми первинної вакцинації у немовлят віком менше 6 місяців.

У першому дослідженні імуногенність через 2 місяці після введення другої дози СИНФЛОРИКС™ порівнювалася з імуногенністю 7-валентної вакцини ПРЕВЕНАР™. Частка осіб з рівнем антитіл ≥ 0,2 мкг/мл, що визначався методом ELISA, мала близькі значення для кожного з серотипів, що входять до складу обох вакцин, за виключенням серотипів 6В (вищий для СИНФЛОРИКС™) та 18С (вищий для 7-валентної вакцини ПРЕВЕНАР™). Частка осіб, у яких титри, визначені за ОФТ, сягали ≥ 8, також була близькою для кожного з серотипів, що входять до складу обох вакцин.

У другому дослідженні проводилося порівняння імуногенності після введення 2 або 3 доз СИНФЛОРИКС™. Незважаючи на відсутність відмінностей щодо осіб з рівнем антитіл ≥0,2 мкг/мл (ELISA), спостерігалося зниження частки осіб щодо деяких серотипів з титрами за ОФТ ≥ 8 серед тих, що пройшли первинну вакцинацію за 2-дозовою схемою, порівняно з особами, вакцинованими за 3-дозовою схемою. При застосуванні обох схем спостерігалася бустерна відповідь, яка свідчить про формування імунологічної пам’яті. Після бустерної дози серед осіб, що пройшли вакцинацію за схемою 2+1, спостерігалося зниження їх частки з титрами за ОФТ ≥ 8 для серотипу 5 (87,2% для схеми 2+1 та 97,5% для схеми 3+1). Оскільки клінічне значення таких даних залишається невизначеним, під час другого дослідження оцінювали стійкість імунної відповіді. У осіб після первинної вакцинації за 2-дозовою схемою показано наявність антитіл у віці 36–46 місяців (щонайменше 83,7% осіб залишалися серопозитивними до вакцинних серотипів, тобто мали рівень антитіл ≥ 0,05 мкг/мл). У осіб, що пройшли первинну вакцинацію за 2-дозовою або 3-дозовою схемами, доза СИНФЛОРИКС™, яку вводили одноразово на 4-му році життя додатково, призводила до підвищення СГК антитіл, визначеної методом ELISA, через 7–10 днів після вакцинації, на відміну від невакцинованих осіб. Це свідчило про наявність анамнестичної імунної відповіді у вакцинованих осіб до всіх вакцинних серотипів. Кратне зростання СГК антитіл, визначених методом ELISA, та СГТ за ОФТ у період перед та після вакцинації, у осіб, вакцинованих за 2-дозовою схемою, співпадало з кратним зростанням цих показників у осіб, вакцинованих за 3-дозовою схемою.

При застосуванні 3-дозової схеми вакцинації відповідь до протеїну D була більш інтенсивною, ніж при 2-дозовій схемі. Анамнестична імунна відповідь до протеїну D спостерігалася при застосуванні обох схем, однак, клінічне значення цих даних залишається невизначеним.

Клінічні наслідки менш інтенсивної імунної відповіді після первинної вакцинації та після введення бустерної дози при 2-дозовій схемі невідомі.

Додаткова вакцинація за віком

Вивчення імунної відповіді у невакцинованих дітей старшого віку проводилося в 2 клінічних дослідженнях.

У першому дослідженні проводилося вивчення результатів вакцинації дітей віком 7–11 місяців, 12–23 місяці та 2–5 років.

У віковій групі 7–11 місяців діти отримували 2 дози вакцини з наступним введенням бустерної дози на 2-му році життя. Імунна відповідь після бустерної дози СИНФЛОРИКС™ у цій віковій групі була загалом аналогічною імунній відповіді, що спостерігалася після бустерної дози у немовлят, яких було вакциновано 3 дозами у віці до 6 місяців.

Імунна відповідь після введення двох доз СИНФЛОРИКС™ у дітей віком 12–23 місяці була подібною до відповіді після введення трьох доз у немовлят, за виключенням відповіді на серотипи 18С та 19F. У віковій групі 2–5 років, в якій діти отримували 1 дозу СИНФЛОРИКС™, СГК антитіл для серотипів пневмококу вакцини, які визначалися методом ELISA, були аналогічними цьому показнику після вакцинації за 3-дозовою схемою у немовлят, за виключенням антитіл до серотипів 1,5, 14 і 23F та до протеїну D. СГК антитіл за ОФТ після одноразової дози були подібними або вищими ніж при 3-дозовому первинному курсі у немовлят, за виключенням серотипу 5.

У другому клінічному дослідженні показано, що застосування 2 доз з інтервалом 2 місяці у дітей віком 36–46 місяців призводило до підвищення СГК антитіл, визначених методом ELISA, та СГТ антитіл за ОФТ порівняно з цими ж показниками, що спостерігалися через 1 місяць після вакцинації 3 дозами, для кожного вакцинного серотипу та до протеїну D.

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ:

активна імунізація немовлят і дітей віком від 6 тижнів до 5 років для профілактики пневмококової інфекції, викликаної серотипами Streptococcus pneumoniae 1, 4, 5, 6В, 7F, 9V, 14, 18С, 19F та 23F (включаючи сепсис, менінгіт, пневмонію, бактеріємію та гострий середній отит), а також інфекції, викликаної нетипованою Haemophilus influenzae (гострий середній отит).